• Посилання скопійовано

Прийняття на роботу нерезидентів за кордоном без створення представництва

Як оформити прийняття на роботу нерезидентів та нараховувати зарплату в євро та виплачувати її їм на картки, а також як правильно відображати даних працівників за КЗпП та ЦКУ в Об'єднаній звітності? Які податки сплачувати в зазначеній ситуації?

Ситуація:

Компанія та ФОП збираються надавати послуги за межами митної території України, без створення представництв. В державах ЄС, зокрема у Фінляндії, можна не відкривати представництво, якщо тривалість робіт не перевищуватиме 6 місяців, для цього планується укладати трудові та цивільно-правові договори з нерезидентами різних країн, які перебувають за кордоном. Як оформити прийняття на роботу нерезидентів, чи можна нараховувати заробітну плату в євро та виплачувати її їм на картки, а також як правильно відображати даних працівників за трудовим законодавством та цивільним кодексом в Об'єднаній звітності, які податки потрібно сплачувати за цих працівників?

 

Відповідь:

Юридична особа або ФОП: трудовий договір

Прийняття на роботу 

Відразу зазначимо, що оформлювати на роботу іноземців та виплачувати їм зарплату, за відсутності представництва за кордоном, потрібно за законодавством України.

12 жовтня 2022 президент України В. Зеленський підписав Закон від 21.09.2022 р. №2623-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні", який 14 жовтня було опубліковано в "Голосі України". Закон почав діяти з 15 жовтня 2022 року.

Законом змінено порядок видачі або продовження дії дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, відмови у видачі або продовженні дії таких дозволів та встановлено рівні умови оплати праці як для громадян України, так і для іноземців та осіб без громадянства.

Щоб прийняти іноземця на роботу,  роботодавцю потрібно отримати дозвіл, для чого варто подати документи, перелік яких встановлено ст. 42-2 Закону № 2623.

Дозвіл видається на певний строк та за нього вноситься плата. Розмір плати, зокрема, для дозволів, що видаються на строк до шести місяців включно, - три прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи (на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн, тож, сплата за дозвіл становитиме – 8052 грн).

Від зазначеної дати, придбали вимоги до мінімальної заробітної плати у 5 та 10 МЗП іноземців з метою отримання дозволу.

Як і раніше, роботодавець зобов’язаний укласти з іноземцем чи особою без громадянства трудовий договір (контракт) не пізніш як за 90 календарних днів з дати видачі дозволу та надати його копію, засвідчену роботодавцем, у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) територіальному центру зайнятості.

При оформленні іноземця окрім заяви, надаються і інші документи, які передбачені при прийнятті резидента України. 

 

Зарплата в іноземній валюті

Згідно з п. 125 розд. Х Положення №5 офіційні представництва мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам, які не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) (за умови документального підтвердження розрахунку витрат).

Отже, працівники (які є  нерезидентами) юрособи-резидента, який не має офіційного представництва за кордоном, не можуть отримувати заробітну плату в іноземній валюті. Проте, вважаємо, що оплата праці іноземця може бути визначена в трудовому договорі у валюті.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів  (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (до пп. 170.10.1 ПКУ).

Тобто, в трудовому договорі обов’язково має бути визначена ставка ПДФО, яка застосовуватиметься до його доходу. Оскільки, існують міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ, та якими встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ (п. 3.2 ПКУ). Тож, якщо міжнародним договором з країною , працівником якої є нерезидент, передбачено інші правила оподаткування доходу, то застосовують правила міжнародного договору. Проте, звертаємо увагу, що першочергове право в оподаткуванні надається державі, яка виплачує перні доходи.  

Для обчислення бази оподаткування використовується нарахована заробітна плата (п. 164.6 ПКУ).

 

Об'єднана звітність

Нагадаємо, що напередодні потрібно надіслати податківцям повідомлення про прийняття іноземця на роботу за категорією особи «1». 

Щоб відобразити у звітності інформацію про суми нарахованого доходу, роботодавцю потрібно отримати від іноземця реєстраційний номер облікової картки платника податків (ст. 70 ПКУ та п. 2 розд. IV Положення № 822).

Для отримання реєстраційного номера іноземець може звернутися до територіальних органів ДПСУ в (п. 8 розд. ІІІ Положення № 822).

По Додатках 1 (код КЗО «1»), 4ДФ (ознака доходу «101») та 5 (категорія особи «1») Об’єднаної звітності працівники-нерезиденти прийняті за трудовим договором відображатимуться аналогічно працівникам-резидентам.

 

Юридична особа або ФОП: договір ЦПХ

Договір ЦПХ є угодою між двома і більше сторонами, направленою на встановлення, зміни та завершення цивільно-правових прав та обов’язків (ст. 626 ЦКУ). 

Предметом договору ЦПХ є результат праці — чітко зафіксований обсяг роботи, який має бути виконаний за певний відрізок часу.

Слід зазначити, що наявність договору ЦПХ з українським підприємством не дає права нерезиденту в’їхати в Україну (або перебувати на території країни без дозвільних документів) для виконання завдання згідно цього договору. Водночас, нерезидент може виконувати завдання у будь-якій країні і надавати результат замовнику. Це те, що і наразі потрібно. 

Чинним законодавством України не передбачено отримання дозволу на працевлаштування іноземців, які працюють за цивільно-правовими договорами, до них відносяться і договори на виконання робіт (надання послуг). Такої ж думки притримуються і Мінсоцполітики та Державний Центр Зайнятості у листі від 05.02.2013р. № ДЦ-09-588/0/6-13 та листі від 18.01.2012р. № ДЦ-09-276/0/6-12.

Для оформлення договору ЦПХ з нерезидентом необхідно отримати від нього лише Індивідуальний податковий номер (далі – ІПН). Процедура отримання ІПН досить легка. Для цього нерезиденту чи його представнику варто звернутися до податкової служби.

Формат Договору ЦПХ з нерезидентом майже не відрізняється від Договору ЦПХ з резидентом. Крім основних реквізитів сторін, чіткого опису та строків виконання роботи, необхідно обов’язково вказати вартість роботи в національній валюті та ставку податку, яка буде застосовуватися до доходу за цим договором (ст. 170.10.3 ПКУ).

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін згідно зі ст. 905 ЦКУ, тобто законодавством не встановлено мінімальний чи максимальний термін, на який може укладатися договір ЦПХ. Договори ЦПХ не можуть укладатися на невизначений строк, вартість послуг не може бути вказана за місяць (будь-який інший період), тобто не має містити ознак  трудового договору. При цьому за ЦПД оплачується не процес праці, а її результати, отримання певних послуг. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. 

З урахуванням вищевикладеного підсумуємо, що ЦПД може бути чудовою альтернативою трудовому договору при оформленні роботодавцем відносин із іноземцями. При цьому, потрібно звернути увагу на загальні правила та вимоги, яким повинні відповідати такі договори.

По-перше, результат виконаних робіт (наданих послуг) повинен оформлятися актом приймання-передання таких робіт (послуг).

По-друге, виплата повинна проводитися лише на підставі актів приймання-передання виконаних робіт (наданих послуг).

По-третє, робота не повинна мати тривалий та систематичний характер, оскільки є ризики підміни цивільно-правових відносин трудовими, що загрожує штрафом для роботодавця.

 

Оподаткування

Сума винагороди за ЦПД потрапляє до бази обкладення ЄСВ, тільки якщо ЦПД передбачає виконання робіт (ст. 837 ЦКК) або надання послуг (ст. 901 ЦКУ).

Оподаткування доходів по договорам ЦПХ ідентичне оподаткуванню заробітної плати. ПДФО в розмірі 18% від суми доходу утримується одночасно з виплатою винагороди виконавцю (пп. 168.1.2 ПКУ). Якщо акт до договору ЦПХ підписаний, але оплати по ньому немає, податок сплачується протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця (пп. 49.18.1, п. 57.1, пп. 168.1.5 ПКУ).

Слід пам’ятати, що ПДФО відноситься до податків, на які поширюється дія договорів про уникнення подвійного оподаткування. Оскільки дохід за договором ЦПХ буде виплачуватися нерезиденту України, а в ст. 103 ПКУ встановлено: якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору, тому важливо знати: резидентом якої країни є фізична особа - отримувач доходу, чи укладено з цією країною договір про уникнення подвійного оподаткування, чи є у цієї фізичною особи документи, які підтверджують статус резидента країни, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування. Тільки при наявності всіх підтверджувальних документів роботодавець розглядає можливість не оподаткування доходів. А у разі, якщо іноземець не надав підтверджувальні документи, роботодавець оподатковує його доходи за правилами та ставками, встановленими ПКУ.

Зазначена довідка має бути перекладена на державну мову (п. 103.5 ПКУ) та завірена нотаріально (ст. 79 Закону України «Про нотаріат»).

 

Об'єднана звітність

Звертаємо увагу, що подавати повідомлення про прийняття працівника за договором ЦПХ не потрібно. Такого обов’язку не передбачено ані Постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413, ані КЗпП та ні ЦКУ.

Аналогічну думку Мінекономіки зазначила в листі від 21.01.2022 р. № 4711-06/3082-07.

У Додатку 1 Об’єднаної звітності виплата винагороди нерезиденту за договором ЦПХ відображається за кодом категорії особи “26” у реквізиті 9.

У Додатку 4ДФ Об’єднаної звітності винагорода за виконані нерезидентом роботи (надані послуги) за ЦПД – з ознакою доходу «102».

У Додатку 5 Об’єднаної звітності прийняття нерезидента за договором ЦПХ відображається за категорією особи «3» у графі 7.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»