Засновник директор: перехід з сумісника та основне місце

Керувати підприємством може як сам власник (засновник), так і найманий працівник, це передбачено ст. 65 та 128 ГКУ. Чинне законодавство не забороняє засновнику підприємства одночасно бути найманим працівником на цьому ж підприємстві. 

До речі, найчастіше статутом передбачається, що керівник підприємства призначається решенням загальних зборів ТОВ (рішення засновника – якщо він єдиний власник). При цьому головним обов’язком засновника-директора є виконання цього рішення.

Засновник директор — найманий працівник виконує трудові обов’язки згідно з внутрішніми документами підприємства, офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату та інші трудові гарантії (відпустка, лікарняний тощо), йому проводиться зарахування трудового стажу. За такого директора сплачуються ПДФО, ЄСВ та ВЗ, та проводяться відрахування до бюджету. 

Як правильно оформити трудові відносини з директором — найманим працівником?

Оскільки, на даному підприємстві засновник працює за сумісництвом, при цьому маючи ще й основне місце роботи, та який має намір звільнитися з основного місця роботи та влаштуватися на підприємство за основним місцем роботи де є засновником, потрібно.

Насамперед, за наявності на підприємстві змін в організації виробництва і праці засновники (засновник) проводять збори, на яких приймають (приймає) відповідне рішення щодо директора.

Директор підприємства — це найманий працівник. Проте роботодавцем для нього є по суті - загальні збори учасників (засновника — якщо він єдиний власник).

Отже, всі рішення щодо умов, режиму роботи директора приймаються на загальних зборах засновника і оформляють рішенням засновника, якщо інше не передбачено Статутом підприємства.

Далі директор на підставі рішення засновника видає відповідний наказ про прийняте рішення. Таким чином, рішенням засновника приймається рішення про прийняття такого засновника на посаду директора. Тобто, засновник видає наказ, за яким він зазначає, з якого числа він починає виконання обов’язків як директор підприємства.

Призначення на основне місце роботи.

Згідно із ч. 1 ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачено, що переведенням на іншу роботу вважається доручення працівнику роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

У зв'язку з цим, якщо працівник залишиться працювати на тій самій посаді в межах підприємства, переведення у розумінні ст. 32 КЗпП, не може бути застосовано.

Враховуючи зазначене, вважаємо, що у такому випадку директора доцільно звільнити з посади за сумісництвом, а потім прийняти на основне місце роботи за новим трудовим договором, враховуючи вимоги ст. 24 КЗпП.

Аналогічна думка із цього питання міститься у листі Мінсоцполітики від 18.10.2017 р. № 446/0/22-17/134.

Звертаємо увагу, що працівник має бути звільнений з місця роботи за сумісництвом у день, що передує дню прийняття його на основне місце роботи.

Крім того, у день звільнення роботодавець проводить з працівником остаточний розрахунок і виплачує всі належні йому суми, включаючи компенсацію за невикористану відпустку.

Враховуючи вищезазначене, зробимо висновок. 

Отож, спочатку потрібно подивитися, що було визначено в попередньому рішенні засновника, як саме було призначено директора на посаду. Якщо, в рішенні зазначено «П.І.Б. призначити директором за сумісництвом…», то потрібно прийняти нове рішення засновника щодо звільнення директора сумісника та призначення його за основним місцем роботи. У разі якщо, у рішенні було зазначено, що «П.І.Б. призначається директором..», а в наказі на підставі заяви «призначений за сумісництвом», то збори проводити не потрібно.

Для цього достатньо буде, щоб директор написав дві заяви, одну на звільнення як сумісника, а другу – про прийняття за основним місцем роботи.

Наступним кроком буде:

• оформлення наказу про звільнення з роботи директора за сумісництвом;

• оформлення наказу про прийняття на роботу директора за основним місцем роботи;

Видання наказу про прийняття на роботу директора є обов’язковим. У разі призначення директора зборами засновника наказ про вступ на посаду може видавати сам майбутній директор. Підставою для цього є рішення засновника та власна заява.

• розірвання трудового договору (контракту) з директором як сумісником;

• заключення трудового договору (контракту) з директором за основним місцем роботи;

Якщо в статуті підприємства прописано, що директор призначається зборами засновників із укладанням із ним трудового договору (контракту), то його обов’язково потрібно розробити та підписати. 

Трудовим договором (контрактом) визначається строк найму, права, обов’язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

• проведення запису у трудовій книжці;

За бажанням працівника можна внести запис про роботу за сумісництвом до трудової книжки. Якщо такий запис не був внесений за попереднім основним місцем роботи, роботодавець за новим основним місцем роботи може внести такий запис. А вже потім у звичайному порядку зробити запис про прийняття працівника на основне місце роботи.

• повідомлення ДФС про початок роботи працівника на посаді директора.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення фіскального органу про прийняття працівника на роботу.

У повідомленні про прийняття працівника на роботу зазначаються відомості про осіб, які прийняті на роботу як на основне місце роботи (наймані працівники з трудовою книжкою), так, і на роботу за сумісництвом (наймані працівники без трудової книжки).

В ситуації, що розглядається, перед цим подавалося повідомлення на директора як сумісника з категорією особи «2» – «наймані працівники без трудової книжки», наразі потрібно подати повідомлення з категорією особи «1»- «наймані працівники за основним місцем роботи».

Крім того, відповідно до п.  8 розділ IV Порядку № 435 такі зміни повинні відображатися в таблиці 5 Звіту ЄСВ, де зазначаються особи, з якими було укладено або розірвано трудовий договір. А в таблиці 6 Звіту ЄСВ відображається інформація про доходи, нараховані працівнику за місцем роботи та за сумісництвом. Якщо зміна статусу відбувається в середині місяця, то доходи за сумісництвом відображаються окремо від інших доходів, у тому числі від доходів, нарахованих за основним місцем роботи.