Врахування премій при розрахунку лікарняних та відпускних

Премії та лікарняні

Розрахунок середньоденної зарплати для оплати листків непрацездатності відбувається згідно з Порядком №1266. За ним середньоденна зарплата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового держсоцстрахування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження зарплати. А місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

При цьому окремих норм щодо врахування в такому розрахунку премій в Порядку №1266 не передбачено. Отже, вони враховуються у тому місяці, в якому були нараховані, як звичайна зарплата. Про це ми писали тут>> 

Але діє обмеження щодо максимальної суми місячного доходу, який можна взяти до розрахунку – це сума доходу, на який нараховувався ЄСВ. З 01.01.2018 р. максимальна величина доходу, на який нараховується ЄСВ, дорівнює 15 розмірам мінімальних зарплат. Тож, у 2018 році така максимальна величина (сума) дорівнювала 55845 грн, а у 2019 році – 62595 грн. Таким чином, якщо за рахунок премії сума місячного доходу перевищує цю межу, то до розрахунку як дохід такого місяця враховуватиметься лише зазначена максимальна величина доходу, на який нараховувався ЄСВ.

Премія та відпускні

Розрахунок середньоденної зарплати для оплати відпусток (крім відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами) відбувається згідно з Порядком №100.

За ним при обчисленні середньої зарплати у всіх  випадках її  збереження  включаються:

• основна  зарплата;
• доплати і надбавки  (за  надурочну  роботу та роботу в нічний час; суміщення професій  і  посад;  розширення  зон  обслуговування або виконання підвищених    обсягів   робіт   робітниками-почасовиками;   високі досягнення  в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші);
• виробничі  премії  та  премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
• винагорода за підсумками річної роботи  та вислугу років тощо.

При цьому окремо підкреслюється, що премії включаються в заробіток того місяця,  на  який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на  заробітну  плату. А ще одноразова  винагорода за  підсумками  роботи  за  рік  і  за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку     кожного     місяця     розрахункового     періоду 1/12 винагороди,   нарахованої  в  поточному  році  за  попередній календарний  рік.

Приклади застосування цих норм ми наводили тут>>

Є в цьому Порядку дві окремі норми, які прямо говорять про премії:

1. премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої зарплати за останні  два  календарні  місяці,  включаються  в  заробіток  в частині,  яка  відповідає  кількості   місяців   у   розрахунковому періоді;
2. у  разі, коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано   не   повністю,   премії,   винагороди   та   інші заохочувальні  виплати  під  час  обчислення  середньої зарплати  за  останні  два календарні місяці враховуються пропорційно часу,  відпрацьованому  в  розрахунковому  періоді.

Але зверніть увагу, що ці норми стосуються випадку, коли базовим розрахунковим періодом є 2 календарні місяці (абз. 3 п. 2 Порядку №100). А не 12 календарних місяців, як це передбачено для розрахунку середньоденної зарплати для оплати відпускних (абз. 1 п. 2 Порядку №100).  Тобто, при розрахунку відпускних ці норми не працюють. Їх треба застосовувати, зокрема, при визначенні середньоденної зарплати за час перебування у відрядженні (коли цього вимагає ст. 121 КЗпП), за час виконання громадських обов’язків тощо.