Чи можна прийняти охоронця за цивільно-правовим договором?

Загальне визначення цивільно-правового договору подається у ст. 626 ЦКУ: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених за обсягом, найчастіше разових робіт. Кожна з яких вимагає складання первинного документу – як правило, акту про приймання-передачу виконаних робіт. При цьому, підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Тож, оскільки Ви бажаєте, щоб ваші охоронці та сторожи виконували роботу за графіком, який встановлюєте Ви, і Ви надаєте їм робоче місце (можливо, і ще якесь майно) для виконання ними обов’язків, та ще і бажаєте встановити не фіксовану, а погодинну оплату такої праці, то,  на нашу думку, із охоронцями та сторожами краще укладати саме трудові договори, а не договори цивільно-правового характеру. Щоб уникнути ризику перекваліфікації цивільно-правових договорів у трудові при перевірці та штрафів, які така перекваліфікація потягне за собою.

Погодинна оплата праці

Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає нарахування працівникам заробітної плати виходячи з погодинної тарифної ставки і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Обов'язковою умовою застосування погодинної оплати праці є дотримання нормальної тривалості робочого часу працівників, яка встановлена ст. 50 КЗпП та не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Тож законодавство дозволяє застосовувати погодинну оплату праці за дотриманням нормальної тривалості робочого часу.

ЄСВ

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, ЄСВ нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, однак не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (3723*22%=819,06).

Та ця вимога не стосується працівників-сумісників. Для них ставка 22% застосовується до фактично нарахованої їм зарплати (в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ).

Також, така вимога не встановлюється для працівників - інвалідів. По таким співробітникам нарахування ЄСВ здійснюється на суми фактично нарахованої зарплати у розмірі 8,41% без застосування мінімального страхового внеску. Про це ми писали тут>> 

Оплата за роботу у нічні години

Варто зауважити, згідно зі ст. 108 КЗпП, робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. При цьому нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. Про це ми докладно писали тут>>