Згідно зі статтею 61 Кодексу законів про працю України, на підприємствах, що мають безперервно діючий характер роботи, може бути запроваджено підсумковий облік робочого часу. Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу затверджені Наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 року №138.
При підсумованому обліку робочого часу щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена працівнику графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди - декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися розрахунковий річний період (від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт). Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки).
При підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (ч. 1 ст. 59 КЗпП), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, ніж сорок дві години (ст. 70 КЗпП). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ч. 2 ст. 59 КЗпП).
В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше, ніж на 12 годин на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.
Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду (п. 10 Методрекомендацій).
Але, відповідно до п. 11 Методрекомендацій, у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищуюсь цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. При цьому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.
Тобто, якщо працівники працювали у святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП, за встановленим їм графіком, то години, які вони відпрацювали в такі дні, оплачуються в подвійному розмірі, і не вважаються надурочними. Зверніть увагу на позицію Мінсоцполітики, наведену у листі від 09.12.2014 р. №922/13/155-14:
«На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку. Ця норма статті 107 КЗпП України використовується у випадку, коли робота у святковий, неробочий день не включається до норми робочого часу.
Для працівників, які працюють за графіками і робота у святкові та неробочі (вихідні) дні включається до місячної норми робочого часу, оплата праці провадиться відповідно до норм зазначеної статті 107 КЗпП України, а саме - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, але не може бути замінена іншим днем відпочинку, оскільки в такому випадку працівником не буде повністю відпрацьована встановлена йому норма робочого часу».
Наприклад, годинна ставка працівника 20 грн і норма робочого часу в серпні становить 138 годин (умовно, виходячи з його графіка роботи). При цьому 18 годин працівник відпрацював у святкові та неробочі дні. В такому випадку працівнику слід нарахувати 120 годин х 20 грн + 18 годин х 20 грн х 2 = 3120 грн.
У випадку, якщо йдеться про серпень 2017 року, і працівнику часова ставка розраховується виходячи з окладу за штатним розписом, тобто, йому не встановлена погодинна оплата праці, слід буде донарахувати ще й доплату до мінімального розміру зарплати: 3200 грн – 3120 грн = 80 грн. Докладно про застосування погодинної оплати праці і виконання при цьому мінімальних гарантій в оплаті праці ми писали тут.
При цьому згідно із ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (визначених ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Виключення встановлено лише для працівників, зазначених у статті 51 КЗпП (яким встановлено скорочений робочий час). Отже, і при підсумованому обліку робочого часу, розробляючи графік роботи працівника, слід враховувати зазначене скорочення. До речі, це передбачено і в прикладі в п. 12 Методрекомендацій.
Що ж стосується розрахунку відпускних, то тут слід керуватись Постановою №100. Згідно із нею нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються:
- основна заробітна плата;
- доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші);
- виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
- винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Таким чином, на нашу думку, святкові та неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП (навіть відпрацьовані працівником за графіком) під час обрахунку середньої зарплати для оплати відпусток або компенсації за їх невикористання слід виключити. Натомість зарплату, нараховану працівнику за ці дні, з розрахунку виключати не потрібно.