Яку звітність подавати за пов’язаними особами-нерезидентами

1. Для цілей бухобліку

Згідно з п. 3, 4 П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін»:

Пов'язані сторони – це особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною.

Пов'язаними сторонами вважаються: 

- підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб; 

- підприємства і фізособи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Перелік пов'язаних сторін визначається підприємством, враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою). Відносини між пов'язаними сторонами це, зокрема, відносини:

- підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи;

- підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб.

В ситуації, яка розглядається в запитанні, фізособа є директором ТОВ-резидента, а отже, здійснює над ним контроль. Тобто, ТОВ-резидент і директор, безумовно, є пов’язаними особами. Однак, про цей факт подавати окрему звітність не потрібно, це і так зрозуміло. Цікавішим для контролюючих органів є факт можливої пов’язаності між ТОВ-резидентом та підприємством-нерезидентом, засновником якого є така фізособа. 

В запитанні не уточнено, чи є фізособа єдиним засновником (якому належить 100% статутного капіталу такого підприємства), чи ні. Для того, щоб це з'ясувати, бухгалтеру ТОВ-резидента слід отримати відповідну інформацію про наявні у директора права, а далі вирішити, чи дають такі права можливість контролювати підприємство-нерезидента або здійснювати суттєвий вплив на його діяльність. 

Якщо одна й та ж особа, яка є директором на одному підприємстві та засновником на іншому є особою, яка прямо та/або опосередковано контролює та впливає на діяльність обох підприємств, то юрособа-резидент та юрособа-нерезидент  підпадають під визначення повязаних осіб.

В такому випадку, за наявності операцій між такими пов'язаними сторонами протягом звітного періоду (року), подаючи  річну фінзвітність, у примітках до такої звітності слід розкрити наступну інформацію (п.11 П(С)БО 23):

1.  Характер відносин між пов'язаними сторонами.

2.  Види та обсяги операцій (сума або частка у загальному обсязі) пов'язаних сторін.

3.  Використані  методи оцінки  активів і зобов'язань в операціях пов'язаних сторін.

4.   Суми дебіторської  та  кредиторської  заборгованості  за операціями пов'язаних сторін.

2. Для цілей трансфертного ціноутворення (за податком на прибуток)

За пп. 14.1.159 ПКУ:

Пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

В цьому випадку також важливим є з'ясувати, чи є пов’язаними між собою особами дві юрособи – резидент та нерезидент. Звісно, що директор ТОВ і сам ТОВ є пов’язаними особами, але між ними не виникають операції, які визнаються контрольованими (оскільки обидві  особи є резидентами).  

Юрособи визнаються пов’язаними  з урахуванням таких критеріїв (пп. «а» пп. 14.1.159 ПКУ):

• одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
• одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;
• одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;
• одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;
• принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті ж фізичні особи;
• одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
• юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
• сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, щодо іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду).

Як бачимо, якщо дослівно читати пп. «а» пп.14.1.159 ПКУ, то у вказаній ситуації не виконуються зазначені у такій нормі критерії визнання осіб пов’язаними. 

Але, зауважимо, що передостанній абзац пп.14.1.159 ПКУ передбачає, що за наявності обставин, зазначених в абз.1 пп.14.1.159 ПКУ (а консультант вважає, що такі обставини виконуються у звзначеній ситуації), юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов'язаними особами з підстав, не передбачених у пп. «а» - «в» пп.14.1.159 ПКУ.

Крім цього, останній абзац пп.14.1.159 ПКУ мовить, що ДФС в судовому порядку може довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи. А це дасть підстави вважати юросіб – резидента та нерезидента пов’язаними особами. 

З огляду на все вищесказане, вважаємо, що невизнання юрособи-резидента та юрособи-нерезидента непов'язаними особами є ризикованим. Особливо, у випадку, якщо обсяг операцій, які проводяться між такими юрособами, відповідатиме критерію, встановленому пп. 39.2.1.7 ПКУ (5 млн грн за податковий (звітний) рік). Втім, вирішувати, звісно, самому резиденту. 

Якщо ТОВ-резидент обере безпечний варіант, тобто визнаватиме пов’язаність сторін, і якщо протягом звітного періоду (року) у підприємства-резидента будуть контрольовані операції із пов’язаною особою-нерезидентом, тоді інформацію про пов’язаність таких сторін слід буде розкрити у Звіті про контрольовані операції за формою, затвердженою Наказом Мінфіну від 18.01.2016 р. №8.