Відображення в формі № 1ДФ оренди с/г автотранспорту

Ситуація: В договорі оренди с/г транспорту зазначено: "Орендар сплачує орендну плату в строк до 31 грудня відповідного поточного року, в якому здійснювалось користування с/г транспортом. Орендар має право здійснювати розрахунки з Орендодавцем по орендній платі частинами протягом строку, встановленого цим пунктом Договору. Для цілей відображення орендних операцій (відносин) у бухгалтерському обліку Сторони за результатами кожного місяця складають акт, що містить інформацію про виконання умов Договору в частині підтвердження тимчасового платного користування (оренди) та нарахованої орендної плати за такий період».

Якщо оплата здійснилася одноразово за весь рік, утримано ПДФО і ВЗ, а в формі № 1ДФ ця операція відображена тільки в періоді виплати і в повній сумі. Чи є помилкою не зазначення в формі № 1ДФ нарахувань орендної плати (і відповідно не зазначення нарахованого ПДФО і ВЗ) за кожен квартал (тобто за актами 3-х місяців). Якщо цю помилку виправляти за попередні квартали, то це все буде вважатися однією помилкою чи помилкою за кожен квартал окремо? Якщо відобразити в формі № 1ДФ нарахування без виплати, тоді потрібно оплатити ПДФО і ВЗ до кінця місяця, наступного за звітним.

Тобто, при відображенні нарахувань за І квартал потрібно ПДФО і ВЗ оплатити до 30 квітня. Але за умовами договору можна розрахуватися до 31 грудня. Чи означає це, що потрібно щомісяця платити податки, а перерахування Орендодавцю здійснити в будь-який час року?

Відповідь:

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГКУ орендна плата — це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ГКУ плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Встановити можна любий період. Однак якщо договором не визначено конкретного строку внесення орендної плати, то вона має вноситися щомісячно.

Сам факт передання с/г транспорту в найм засвідчують первинним документом, а саме актом приймання-передачі основних засобів, який підписують обидві сторони договору оренди. Орендар в свою чергу, має підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані і нести витрати, пов'язані з його використанням, у т. ч зі сплати податків та інших платежів (ст. 801 ЦКУ).

Тобто, по нормам ЦКУ виходить, що сплачувати орендну плату можна хоч і раз на рік.

Але, відповідно до п. 5 ст. 9 Закону про бухоблік зазначено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Крім того, п. 9 та п. 17 П(С)БО 14 передбачено, що належна  за користування об'єктом операційної оренди плата визнається    витратами    згідно    з   П(С)БО 16 на прямолінійній основі  протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання
економічних вигод, пов'язаних із використанням об'єкта операційної
оренди. На суму заохочення орендаря щодо продовження або укладення
нової  орендної  угоди  зменшуються  протягом  строку  оренди його витрати  з орендної плати.

Таким чином, не дивлячись на те, що в договорі прописано, що оплату за оренду можна сплачувати в строк до 31 грудня поточного року, орендну плату потрібно сплачувати на пропорційній основі, тобто щомісячно, тим паче, що сторонами щомісячно підписується акт,  що містить інформацію про виконання умов Договору в частині підтвердження тимчасового платного користування (оренди) та нарахованої орендної плати за такий період.

Нарахування та сплата податків регламентується ПКУ.

Відповідно до пп. 164.2.5 ПКУ дохід у вигляді орендної плати від здачі в оренду майна оподатковується за ставкою 18% від суми орендної плати, зазначеного в договорі. Якщо с/г транспорт орендується у фізичної особи, то нараховувати і сплачувати ПДФО до бюджету повинен податковий агент, тобто орендар.

Разом з ПДФО виникає і об’єкт обкладення ВЗ за ставкою 1,5 % згідно з п. 16-1 підрозділ ХХ ПКУ. ЄСВ з орендної плати ЄСВ не справляється.

Суми орендних платежів, які виплачуються орендарем на користь фізичних осіб на підставі договорів оренди рухомого майна відображаються у формі № 1ДФ під ознакою доходу «127». Форма № 1ДФ подається щоквартально протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Якщо останній день строку подання форми № 1ДФ припадає на вихідний або святковий день, граничним днем є операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, тобто наступний робочий день (п. 2.1 Порядку № 4). Подається форма № 1ДФ лише в разі нарахування податковим агентом сум доходів на користь платника податку протягом звітного періоду. 

Відповідно до п. 176.2 ПКУ платник податку зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО з доходу, що виплачується на користь фізичної особи та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Таким чином, ПДФО та ВЗ потрібно щомісячно сплачувати до бюджету та щоквартально подавати форму № 1ДФ. Подання окремого податкового розрахунку та його сплата за календарний рік законодавством не передбачено.

Відповідно до п. 127.1 ПКУ за ненарахування, неутримання або несплату (неперерахування) ПДФО та ВЗ платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу, передбачено застосування штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню або сплаті до бюджету.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, передбачають накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню або сплаті до бюджету, а вчинені протягом 1095 днів втретє та більше - 75%.

Водночас, на несплачені суми ПДФО та ВЗ нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (пп. 129.1.3 ПКУ).

Зокрема, за ненарахування, неутримання або несплату сум ПДФО та ВЗ посадові особи несуть адміністративну відповідальність згідно зі ст. 163-4 КпАП у вигляді попередження або накладення штрафу у розмірі від 2 до 3 НМДГ (від 34,00 грн. до 51,00 грн.). Такі ж дії, вчинені особою, протягом року повторно – штраф у розмірі від 3 до 5 НМДГ (від 51,00 грн. до 85,00 грн.).

За неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, із недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань та/або до зміни платника податків накладається штраф 510 грн., а при повторному правопорушенні протягом року — у розмірі 1020 грн. (п.119.2 ПКУ).

Але на даний час, вищезазначених штрафів та пені можна уникнути, оскільки, Законом № 533 було внесено зміни до ПКУ, які передбачають звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року.

Таким чином, у разі погашення податкового зобов’язання протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року у зв’язку із порушенням строків сплати податкових зобов'язань, визначених ст. 57 ПКУ, штрафні санкції не застосовуватимуться. Це означає, що якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов’язання припадає на зазначений період, і цей строк порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування зазначених штрафних санкцій. Також за цей період не нараховуватиметься пеня, а нарахована підлягатиме списанню.

Тому, якщо орендарем не подавалася форма № 1ДФ, її потрібно подати за кожен квартал з моменту оренди с/г автотранспорту та нарахувати і сплатити до бюджету суми ПДФО та ВЗ, а також сплатити вищезазначені штрафи за кожен неподаний звіт та своєчасно несплачений податок, крім строку сплати зобов’язання, яке припадає на період з 1 березня по 31 травня 2020 року. У разі, якщо форма № 1ДФ подавалася раз на рік потрібно подати уточнюючі розрахунки.