Ключове питання тут — правильна кваліфікація здійснених витрат. Якщо йдеться не про окрему спліт-систему, а про повноцінну систему кондиціонування, змонтовану в межах переоблаштування орендованого приміщення, такі витрати слід розглядати як поліпшення об'єкта оренди, а не як придбання самостійного необоротного активу.
Порядок бухгалтерського обліку визначено п. 4 розд. II НП(С)БО 14 «Оренда»: витрати на поліпшення орендованого майна відображаються як капітальна інвестиція у створення інших необоротних матеріальних активів. Практично це виглядає так: усі витрати (вартість обладнання, монтажні роботи) спочатку накопичуються на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», а після введення системи в експлуатацію списуються в дебет субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи».
Амортизацію такого об'єкта в бухгалтерському обліку зазвичай прив'язують до строку дії договору оренди — так, щоб об'єкт був повністю замортизований до його закінчення. Якщо ж оренду припинено достроково, недоамортизовану частину списують на витрати періоду.
Щодо податкового обліку (стосується платників, які застосовують коригування на податкові різниці з розд. ІІІ ПКУ), тут є нюанс, на якому наполягає ДПС. Створений «умовний» об'єкт основних засобів для цілей розрахунку амортизації відносять до групи 9 «Інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років — за умови, що вартість поліпшень без ПДВ перевищує 20000 грн (відповідає визначенню ОЗ з п.п. 14.1.138 ПКУ). Якщо вартість менша за цей поріг, об'єкт не визнається основним засобом для податкових цілей, і податкові амортизаційні різниці за ним не рахуються — облік ведеться виключно за бухгалтерськими правилами. Це підтверджують індивідуальні податкові консультації ДПСУ від 30.06.2025 №3580/ІПК/99-00-21-02-02 та від 17.03.2025 №1453/ІПК/99-00-21-03-02, а також роз'яснення в ЗІР (102.05).
Важливо: для малодохідних платників, які не застосовують коригування з розд. III ПКУ, жодних податкових різниць взагалі не виникає — прибутковий облік ґрунтується на бухгалтерському фінрезультаті.
Що стосується прискореної амортизації (можливість скоротити мінімальний строк для групи 4 до 2 років за п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) — застосувати її до поліпшень орендованого приміщення не вийде. Податківці послідовно відмовляють у цьому, аргументуючи це тим, що «віртуальний» об'єкт, створений спеціально для розрахунку амортизації витрат на поліпшення, не є окремим об'єктом ОЗ, який можна продати чи передати в оренду. Ця позиція відображена в листах ДПСУ від 24.01.2022 №113/ІПК/99-00-21-02-02-06 та від 01.06.2021 №2190/ІПК/99-00-21-02-02-06. Тож для такого об'єкта діє загальний мінімальний строк — 12 років, без права на прискорення.
На завершення варто зауважити: якщо ж мова йде про звичайний окремий кондиціонер (спліт-систему), який не інтегрований в реконструкцію приміщення, доцільніше визнавати його самостійним об'єктом обліку — основним засобом або МНМА залежно від вартості, а не поліпшенням орендованого майна.
Висновки:
- Витрати на встановлення комплексної системи кондиціонування в орендованому приміщенні класифікуються як поліпшення об'єкта оренди та обліковуються через субрахунки 153 і 117, а не як окремий необоротний актив.
- У податковому обліку такий об'єкт відносять до групи 9 «Інші основні засоби» з мінімальним строком амортизації 12 років, якщо вартість поліпшень без ПДВ перевищує 20000 грн.
- Прискорена амортизація до поліпшень орендованих приміщень не застосовується, оскільки податкові органи не визнають «умовний» об'єкт самостійним основним засобом для цілей п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
