Виробництво паливних брикетів: як розрахувати собівартість?

Щодо оприбуткування сировини

Відповідно до п. 7 НП(С)БО 9, одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Тобто якщо для виробництва брикетів використовуються різні види деревини, які для технологічного процесу є рівноцінними, то ви маєте право оприбутковувати їх під загальною назвою (наприклад, «деревина»). 

Порада: Щоб уникнути непорозумінь із контролюючими органами під час перевірки ланцюжка постачання, рекомендуємо:

Затвердити внутрішнім наказом по підприємству перелік відповідності (крос-таблицю) номенклатури постачальників внутрішній назві сировини. Вказати в наказі про облікову політику, що облік сировини ведеться за однорідними групами.

Документальне оформлення

Норми витрат та технологічна карта: Перш за все потрібно затвердити норми витрат сировини на виробництво одиниці (наприклад 1 кг) готової продукції. Якщо підприємство має технологічну карту на виробництво брикетів (нормативно-технологічний документ, що регламентує покроковий процес виробництва, приготування або виконання робіт), то в ній має бути вказано у т.ч. необхідні компоненти/матеріали та їх норми витрат.

Якщо технологічна карта з певних причин не складається (її складання є обов’язковим у випадках, коли роботи пов’язані з підвищеною небезпекою, складними умовами або специфічними вимогами), то норми витрат сировини на одиницю готової продукції слід затвердити наказом по підприємству, спираючись на технічну документацію обладнання або результати контрольних замірів.

• Передача у виробництво:  Для передачі деревини зі складу в цех переробки використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів;
• Звіт про виробництво: Фактична кількість використаної сировини та обсяг виготовлених з неї брикетів фіксується у Звіті про виробництво (за зміну/місяць);
• Списання сировини: На підставі звіту бухгалтерія складає акт списання матеріалів.  У бухгалтерському обліку робиться запис: Дт 23  — Кт 201.

Калькулювання собівартості

Виробнича собівартість паливних брикетів формується згідно з п. 11 НП(С)БО 16 і включає:

• Прямі матеріальні витрати: вартість деревини, використаної у виробництві. Ця сума зменшується на вартість зворотних відходів (тирси, обрізків), якщо вони реалізуються або використовуються в інших цілях (п. 12 НП(С)БО 16);
• Прямі витрати на оплату праці: включається зарплата  робітників, зайнятих безпосередньо на лінії виробництва брикетів (п. 13 НП(С)БО 16). 
• Інші прямі витрати: ЄСВ на зарплату виробничого персоналу, амортизація обладнання (пресів, сушарок тощо), електроенергія, спожита лінією виробництва (п.14 НП(С)БО 16).
• Загальновиробничі витрати (ЗВВ): витрати на управління цехом, оренду виробничих приміщень, охорону праці. Вони накопичуються на рахунку 91 і розподіляються на собівартість продукції (рахунок 23) наприкінці місяця згідно з обраною базою (наприклад, пропорційно прямим матеріальним витратам або годинам роботи обладнання) (п. 15, п. 16 НП(С)БО 16).

Вибір методу розрахунку собівартості

Основні методи калькулювання собівартості: 

Позамовний метод полягає в тому, що витрати обліковуються за конкретними замовленнями. Підходить для виготовлення індивідуальних виробів. Фактична собівартість замовлення визначається по закінченні виготовлення виробів чи робіт, що відносяться до цього замовлення, шляхом підсумовування усіх витрат по даному замовленню. 

Попередільний метод калькулювання собівартості знаходить застосування в масовому виробництві з коротким, але закінченим технологічним циклом. Продукція, що випускається підприємством, однорідна по вихідному матеріалу і характеру обробки. Облік витрат при цьому методі здійснюється по стадіях (фазам) виробничого процесу. Даний метод найбільш оптимальний при виготовленні брикетів.

Нормативний метод  є варіантом позамовного чи попередільного методу. продукції. Він передбачає облік витрат за встановленими нормами та окремий облік відхилень від них. Це дозволяє оперативно аналізувати перевитрати. Фактична собівартість виробу при нормативному методі обліку визначається шляхом сумування витрат по нормам і витрат в результаті відхилень і змін поточних нормативів. Більш детально див. тут.

На нашу думку, для виробництва паливних брикетів оптимальним є нормативний метод . Обраний метод слід закріпити в обліковій політиці підприємства.

Висновки:

• Підприємство може оприбутковувати різні види деревини, призначеної для виробництва паливних брикетів, під загальною назвою «деревина»;
• Основним документом для списання сировини є технологічна карта або затверджені норми витрат разом із актами списання;
• Для виробництва паливних брикетів, на нашу думку, оптимальним є нормативний метод. Обраний метод калькулювання потрібно закріпити  в обліковій політиці.