Відображення в обліку рішення «єдинника» про несплату ЄСВ з середньої зарплати мобілізованого

Як відомо, Законом №2120 внесено зміни до Закону про ЄСВ.

Так, пп. 9-20 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону про ЄСВ встановлено, що під час періоду мобілізації,  визначеного Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці - платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Такими особами є:

• фізособи - підприємці, які належать до ІІ та ІІІ груп платників ЄП;
• юрособи, які належать до ІІІ групи платників ЄП.

Прийняте рішення щодо несплати ЄСВ з середнього заробітку мобілізованого працівника потрібно оформити наказом.

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету.

Звертаємо увагу, що зазначена норма набула чинності з 17.03.2022 р., тому не сплачувати ЄСВ такий роботодавець може лише із середнього заробітку, який нараховано за дні починаючи з 17 березня 2022 року.

Отже, у Додатку 1 об'єднаної звітності нарахування/ненарахування ЄСВ (за рішенням «єдиноподатника») відбуватиметься за кодами у графі 08:

• з кодом категорії застрахованої особи «47» - за період, коли роботодавцем було сплачено ЄСВ (до 17.03.2022). При цьому у графах 16 та 17 вказуємо нараховану середню зарплату, а у графі 20 — нарахований на неї ЄСВ з відповідною кількістю календарних днів перебування у трудових відносинах у графі 14, яка відповідає кількості календарних днів звітного місяця;
• з кодом категорії застрахованої особи «48» - за період (починаючи з 17.03.2022 р. або пізнішої дати), коли  роботодавець  прийняв рішення не сплачувати ЄСВ. При цьому у графах 16 та 17 вказуємо нараховану середню зарплату, а у графі 20 — нарахований (хоч і не сплачений) на неї ЄСВ. Відповідну кількість календарних днів перебування у трудових відносинах зазначають у графі 14, яка відповідає кількості календарних днів звітного місяця.

Щодо відображення нарахованого, але не сплаченого ЄСВ з середнього заробітку  мобілізованого працівника в бухобліку, то вважаємо, що нарахування ЄСВ за рахунок бюджету краще відобразити такими проведеннями:

• Дт 377 (бюджет) Кт 651 (бо прийнято рішення про несплату ЄСВ); 
• Дт 651 Кт 377.