Як застосовувати граничні торговельні націнки на соціально значущі товари?

Бухоблік витрат у торгівлі ведеться за правилами, встановленими НП(С)БО 16.

У торгівлі покупними товарами, як правило, операційні витрати (витрати основної діяльності) включають:

• собівартість реалізованих товарів (Дт 902 Кт 281);
• витрати на збут товарів (Дт 93 Кт 13, 20, 22, 63, 65, 66 тощо);
• адміністративні витрати (Дт 92 Кт 13, 20, 22, 63, 65, 66 тощо);
• iнші операційні витрати (Дт 94 Кт 13, 20, 22, 63, 65, 66 тощо).

Після зменшення операційного доходу від продажу товарів (оборот за кредитом рахунку 702 за вирахуванням суми ПДВ) на суму всіх операційних витрат (обороти за дебетом рахунків 902, 93, 92, 94) отримаємо операційний прибуток, якщо сума операційного доходу більше суми операційних витрат. І навпаки, якщо сума витрат більша, ніж сума доходу від продажу товарів, маємо операційний збиток. Фінрезультат від операційної діяльності відображається у рядку 2190 (прибуток) або у рядку 2195 (збиток) Звіту про фінрезультати.

Склад операційних витрат торговельної діяльності регламентований пп. 10, 17, 18, 19, 20 НП(С)БО 16.

Зауважимо, що ця схема відображає формування прибутку лише від одного виду діяльності – торгівлі покупними товарами.

Зокрема, до складу витрат на збут входять витрати, що пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг) і які перераховані у п. 19 НП(С)БО 16.

До   складу   витрат  на  збут  у  торговельних  організаціях включаються витрати обігу, за винятком витрат, наведених у пунктах 18 (адмінвитрати), 20 (інші операційні витрати) і 27 (фінансові витрати) НП(С)БО 16.

Згідно з п. 41-12 постанови Кабміну від 09.12.2020 р. №1236  на період дії карантину, але не довше ніж до 30 квітня 2022 р., на продовольчі товари, визначені абз. 3-8, 16 і 17 переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою КМУ від 22.04.2020 р. №341 ("Офіційний вісник України", 2020 р., №39, ст. 1273), встановлено граничний рівень торговельної надбавки (націнки) в розмірі не більш як 10% з урахуванням рекламних, маркетингових послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов’язаних з реалізацією відповідних товарів кінцевому споживачу.

Це такі товари, як:

• борошно пшеничне вищого сорту;
• молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці);
• хліб житньо-пшеничний;
• яйця курячі категорії С1;
• птиця (тушка куряча, четвертина тушки курячої);
• батон;
• олія соняшникова рафінована.

Звертаємо увагу, що граничний розмір торговельної надбавки встановлений лише на яйця курячі категорії С1. На яйця інших категорій граничної надбавки не встановлено.

Відповідно до пп. 12 ч. 1 ст. 1 Закону від 21.06.2012 р.№5007, торговельна надбавка (націнка) – це сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі.

Відповідно до ст. 13 Закону № 5007, державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом, зокрема, установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди).

Як бачимо з визначення торговельної надбавки, вона включає в себе витрати на збут та повинна давати операційний прибуток, тобто покривати ще й адміністративні та інші операційні витрати суб’єкта господарювання. Те ж саме написано і у п. 41-12 постанови КМУ №1236 – «з урахуванням рекламних, маркетингових послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов’язаних з реалізацією відповідних товарів кінцевому споживачу».

Торговельна надбавка не включає ПДВ – відповідно до пп. 194.1.1 ПКУ податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

На нашу думку, в даному випадку продажну ціну потрібно формувати так:

• до ціни постачальника без ПДВ спочатку додається 10% торговельної надбавки – це буде продажна ціна без ПДВ;
• на продажну ціну без ПДВ нараховується ПДВ за ставкою 20% та сума ПДВ додається до продажної ціни.

Такий самий підхід застосовується і тоді, коли постачальник – платник ПДВ. Оскільки вхідний ПДВ буде включено до складу податкового кредиту з ПДВ, то ціна постачальника в цьому випадку також береться без врахування вхідного ПДВ.

Для отримання операційного прибутку торговельна надбавка 10% повинна покривати витрати на збут, адміністративні витрати та інші операційні витрати у розрахунку на одиницю товару. У противному разі суб’єкт господарювання отримає операційний збиток від продажу такого товару.

Наприклад, постачальник постачає товар за ціною 3 грн/шт, без ПДВ. Торговельна надбавка 10% - це 0,30 грн/шт. Продажна ціна з надбавкою 10% становить 3,30 грн без ПДВ. На цю ціну потрібно нарахувати ПДВ 20%: 3,30 грн * 20% = 0,66 грн. Таким чином, продажна ціна з надбавкою 10% та з ПДВ становить 3,30 + 0,66 = 3,96 грн з ПДВ.

Оскільки торговельна надбавка 10% є граничною, то СГ може встановлювати і меншу надбавку, ніж 10%.

Чи вигідно продавати соціально значущі товари з націнкою до 10%, СГ має вирішити самостійно. Також можливе рішення, коли збитки від продажу регульованої категорії товару (в даному випадку – яєць категорії С1) покриваються за рахунок прибутку від продажу інших категорій цього ж товару (яєць інших категорій) або інших товарів.