Облік дебіторської заборгованості, якщо боржник зник

Бухгалтерський облік

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником (п. 4 НП(С)БО 10).

Безнадійна дебіторська  заборгованість - поточна дебіторська заборгованість (п. 4 НП(С)БО 10):

• щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або
• за якою минув строк позивної давності.

Тобто, якщо підприємство впевнене, що заборгованість не буде погашено, чи якщо минув строк позивної давності, така заборгованість стає безнадійною. Якщо не впевнене, а тільки сумнівається в тому, що заборгованість буде погашеною, заборгованість в обліку буде сумнівною.

Якоїсь конкретної процедури визначення рівня впевненості чи сумніву чинне законодавство не містить. Тобто, немає математичної формули, підставивши в яку значення, отримали би чіткий цифровий результат впевненості.

Отже, впевненість чи сумнів – це здебільшого суб’єктивні очікування самого підприємства.

Зафіксувати такі очікування може керівник, видавши відповідний наказ. В наказі зазначити, що, приміром, знайти боржника немає можливості, тому підприємство має впевненість про неповернення заборгованості.

До наказу можуть додаватися пояснення відповідальних осіб підприємства (приміром, юристів), які займалися пошуком боржника.

Окрім того, зафіксувати зазначену подію можна за результатами інвентаризації заборгованості. Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, призначена наказом керівника підприємства. Наявність заборгованості на балансі комісія фіксує в інвентаризаційному описі. А в своєму протоколі комісія записує про заходи, які вона застосувала для пошуку боржника, записує про неможливість знайти боржника і свої пропозиції про списання заборгованості з балансу, як безнадійної.

Керівник затверджує інвентаризаційні документи, після чого вони є підставою для списання безнадійної заборгованості з балансу.

Якщо за рішенням підприємства, зазначеним в наказі керівника чи в інвентаризаційних документах, заборгованість визнається безнадійною, вона списується з балансу (див. п. 11 НП(С)БО 10): Дт 944 Кт 361.

Поряд з цим сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

Тепер стосовно ситуації, якщо підприємство визнає заборгованість сумнівною.

На дату найближчого балансу після визнання заборгованості сумнівною її потрібно відобразити за чистою реалізаційною вартістю – вартістю заборгованості за мінусом резерву сумнівних боргів (див. п. 4, п. 7 НП(С)БО 10).

Але не обов’язково створювати резерви (див. пп. 2 п. 2, п. 7 розд. І НП(С)БО 25):

• мікропідприємствам;
• платникам ЄП групи 3;
• непідприємницьким товариствам.

Якщо підприємство належить до одного з цих видів підприємств і не нараховує резерв, про це має бути зазначено в його обліковій політиці. Але якщо обліковою політикою встановлено нарахування резерву, його доведеться нараховувати.

Якщо підприємство не належить до якогось з наведених видів підприємств, воно обов’язково повинно нараховувати резерв, в порядку, встановленому п. 7 – п. 10 НП(С)БО 10. Є два методи нарахування резерву (п. 8 НП(С)БО 10):

1. застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
2. застосування коефіцієнта сумнівності.

Який з цих двох застосовувати, підприємство визначає своєю обліковою політикою.

Наприклад, якщо обрано перший метод, то на дату визнання заборгованості сумнівною на загальну суму заборгованості боржника, який зник, роблять проводку: Дт 944 Кт 38.

Детальніше про нарахування резервів, бухгалтерський, податковий (податок на прибуток) облік сумнівної, безнадійної заборгованості ми писали тут та тут.

Чи потрібно сумнівну чи безнадійну заборгованість дисконтувати?

Дисконтується довгострокова дебіторська заборгованість (див. п. 12 НП(С)БО 10). Тобто, заборгованість, строк погашення якої більше року.

Безнадійна чи сумнівна заборгованості не дисконтуються, тому що строк їх погашення вже сплив.

Як бути з нарахуванням ПЗ з ПДВ при списанні заборгованості, якщо ПЗ нараховується за касовим методом?

Відповідь на подібне питання читаємо в підкатегорії 101.06, ЗІР: «Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ при списанні дебіторської заборгованість за поставленими та не оплаченими товарами/послугами у разі визначення податкових зобов’язань за касовим методом?».

Податкова відповідає, що списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг). Тобто, з точки зору податкової списання заборгованості прирівнюється до її оплати.

На цій підставі податкова робить висновок, що платник податку, який застосовує касовий метод визначення ПЗ, на дату списання простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари (послуги) повинен нарахувати ПЗ з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг).

Тобто, в момент списання безнадійної заборгованості, на погляд податкової, потрібно нарахувати ПЗ з ПДВ, скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН.

На наш погляд, списання заборгованості не є її оплатою. Тому думка податкової, на наш погляд, не відповідає нормами ПКУ. На наш погляд, при списанні безнадійної заборгованості ПЗ з ПДВ взагалі не нараховується. Але навряд чи податкова погодиться з такою думкою. Тому якщо підприємство не нарахує ПЗ з ПДВ, може бути конфліктна ситуація з податковою. Якщо підприємство не готове конфліктувати, може бути доречним погодитися з точкою зору податкової і нарахувати ПЗ з ПДВ.

А якщо заборгованість визнана сумнівною, то вона продовжує перебувати на балансі підприємства, тобто, залишається неоплаченою, тому підстав для нарахування ПЗ з ПДВ немає.