Списання дебіторської заборгованості постачальника

Що є безнадійною дебіторською заборгованістю?

Відповідно до ст. 605 ЦКУ, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Згідно зі ст. 257 ЦКУ, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів). Відповідно до п. 4 П(С)БО 10, безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Тобто для списання заборгованості в бухобліку достатньо впевненості у її неповерненні, при цьому необов’язково чекати спливу строку позовної давності. Впевненість у неповерненні заборгованості може ґрунтуватися на різних підставах, зокрема, і на тих обставинах, що викладені у запитанні.

Своєю чергою, ПКУ містить інше визначення безнадійної дебіторської заборгованості. Це заборгованість, що відповідає одній з ознак, зазначених у пп. 14.1.11 ПКУ. Зокрема, нею є заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ), а також прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості (пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ).

Як бачимо, визначення безнадійної заборгованості у П(С)БО та ПКУ відрізняються. Оскільки за П(С)БО 10 визнати дебіторську заборгованість безнадійною можна й до перебігу строку позивної давності, якщо є впевненість у неповерненні. Але за ПКУ така заборгованість буде вважатися безнадійною тільки після спливу строку позивної давності. Щодо позовної давності більш докладно читайте тут та тут.

Якщо підприємство не коригує фінрезультат на різниці, що передбачені ПКУ (не досягло річного доходу 40 млн грн), воно визначає фінрезультат з урахуванням списаної заборгованості в бухобліку, незалежно від того, чи відповідає ця заборгованість визначенню у пп. 14.1.11 ПКУ.

Створення резерву сумнівних боргів

В загальному випадку підприємства зобов’язані створювати резерв сумнівних боргів. Тобто якщо підприємство має сумнівну дебіторську заборгованість, воно повинно було створити відповідний резерв. Обов’язок створення резерву випливає з положень п. 7 П(С)БО 10, згідно з якими поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Положення П(С)БО 10 вимагають створювати резерв незалежно від обсягу річного доходу підприємства. Разом з цим, відповідно до п. 8 П(С)БО 25, суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, що відповідають критеріям мікропідприємництва, можуть поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою, тобто без створення резерву сумнівних боргів. Якщо підприємство відповідає критеріям мікропідприємництва, воно може не створювати резерв сумнівних боргів.

Нагадаємо, що критерії мікропідприємства визначені у ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, і для віднесення підприємства до цієї категорії достатньо виконання хоча б двох критеріїв з трьох, тому підприємство-"високодохідник" з квартальним звітним періодом також може потрапити до категорії мікропідприємств за балансовою вартістю активів та середньою кількістю працівників.

Більш докладно про те, як створити та обліковувати резерв сумнівних боргів читайте тут, тут та тут.

Бухгалтерський облік списання дебіторської заборгованості

Нарахування резерву відображається записом: Дт 944 Кт 38. При списанні дебіторської заборгованості її виключають з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів: Дт 38 Кт 361.

У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (тобто грошову) списують з активів на інші операційні витрати: Дт 944  Кт 371 (на суму списання, що перевищує резерв сумнівних боргів) – п. 11 П(С)БО 10. Якщо підприємство не створювало резерву, списання всієї суми заборгованості буде проведено записом: Дт 944 Кт 371.

Документальне оформлення полягає в оформленні рішення керівника про визнання безнадійною та списання проблемної заборгованості. Додатково може бути оформлена бухгалтерська довідка, у якій будуть наведені всі бухгалтерські записи щодо списання такої заборгованості.

Також сплив строку позовної давності, визнання заборгованості безнадійної з інших підстав та списання такої заборгованості може бути задокументоване при проведенні інвентаризації заборгованості, в тому числі річної інвентаризації. Більш докладно про це – тут, тут та тут.

Щодо питання, в якому періоді слід списати безнадійну заборгованість: це потрібно зробити у тому звітному періоді, коли виникли підстави для такого списання, зокрема, коли спливає строк позовної давності, або контрагента визнано банкрутом тощо.  Тільки в такому періоді можна списати заборгованість на витрати та зменшити фінрезультат з метою оподаткування – не раніше і не пізніше. В даному випадку період списання буде залежати від дати прийняття рішення про списання заборгованості, оскільки не сплив строк позовної давності та відносно контрагента не порушувалася справа про банкрутство.

Податок на додану вартість

Щодо податкового кредиту з ПДВ, то у періоді, коли заборгованість буде списано, підприємство втратить право на податковий кредит. Більш докладно - тут.

А саме, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, сформував податковий кредит при попередній оплаті товарів/послуг, які так і не були поставлені (такі товари/послуги не будуть використовуватись у господарській діяльності покупця), то в податковому періоді, в якому відбувається списання дебіторської заборгованості, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами згідно з п. 198.5 ПКУ.