Списання заборгованості за акцизними марками

Відповідно до пп. 14.1.148 ПКУ, плата за марки акцизного податку - плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку.

Щоб отримати марки від податкової, підприємство має подати до податкової щомісяця до 8 числа засобами електронного зв’язку в електронній формі (див. п. 3 Положення №1251):

• попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, 
• реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та 
• звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. 

Але перш ніж подати зазначену інформацію, до цієї дати потрібно зробити оплату за марки.

До якого бюджету та за якими банківськими реквізитами здійснюється плата за МАП (марки акцизного податку)?

Відповідь податкової на це питання міститься в підкатегорії 114.08 "ЗІР".

Податкова зазначає, що платити потрібно до державного бюджету. Для отримання банківських реквізитів з метою здійснення плати за марки акцизного податку платнику податків необхідно звернутись до Головного управління ДПС адміністративно-територіальної одиниці місця реєстрації платника.

Відповідно до п. 10 Положення №1251, продаж марок здійснюється на підставі поданих покупцем марок за місцем його реєстрації як платника акцизного податку в електронній формі:

• довідки про сплату суми податку, яка розрахована за ставками для готової продукції (для вітчизняних виробників алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований);
• заявки-розрахунку кількості марок;
• копії платіжного документа про перерахування суми акцизного податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення - для імпортерів.

Строк одержання марок акцизного податку покупцем марок (виробником) визначається за погодженням між продавцем марок і покупцем марок, але становить не більше трьох робочих днів від дати подання таким покупцем зазначених документів.

Разом з тим згідно з п. 3 Положення №1251, у разі відмови підприємств-виробників та імпортерів алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, від одержання замовлених ними марок, які виготовлено згідно з поданою попередньою заявкою-розрахунком, вартість таких марок не відшкодовується.

Таким чином, якщо підприємство відмовляється з якихось причин отримувати оплачені марки, вартість таких марок не буде відшкодовуватися. Це означає, що вже на момент такої відмови заборгованість за передоплатою стає безнадійною. 

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 10, безнадійною визнають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує упевненість в її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності.

Така заборгованість в бухобліку списується на субрахунок 944 – в момент настання упевненості в неповерненні заборгованості, або в момент спливу строку позовної давності.

В податковому обліку податку на прибуток застосовується податкова різниця, визначена пп. 139.2 ПКУ. Тобто, на списану заборгованість в бухобліку фінрезультат до оподаткування збільшується. Причому фінрезультат до оподаткування зменшується тільки на заборгованість, яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості за пп. 14.1.11 ПКУ.

Однієї з таких ознак є сплив строку позовної давності. Такої ознаки, як упевненість в неповерненні боржником немає.

Тому щоб мати можливість зменшити фінрезультат до оподаткування на суму списаної заборгованості, її потрібно списувати під час спливу позовної давності. Загальний «цивільний» строк позовної давності – 3 роки, а у разі розрахунків з бюджетом (як в даному випадку) діють норми п. 102.5 та п. 102.6 ПКУ  - заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.