• Посилання скопійовано

Підсумований облік робочого часу для сторожів та оплата роботи в нічний час

Як застосувати підсумковий облік робочого часу сторожу, якщо в нього графік «добу працює, три відпочиває»? Як табелювати такий робочий час і розраховувати норму годин для оплати праці? Чи проводити доплату за роботу в нічний час?

Чи може працівнику встановити графік «добу працює, три відпочиває»?

Згідно зі ст. 61 КЗпП, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної чи щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (передбаченого ст. 50 КЗпП).

Тривалість перерви в роботі між змінами повинна бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (ч. 1 ст. 59 КЗпП).

А тривалість щотижневого безперервного відпочинку не була меншою, як сорок дві години (ст. 70 КЗпП).

Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ч. 2 ст. 59 КЗпП). Але якою може бути тривалість однієї зміни?

Конкретної відповіді про це в КЗпП немає. Є лише рекомендація з цього приводу, але, зазначимо одразу, роботодавець не зобов’язаний її виконувати.

Виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну (п. 4 Методрекомендацій № 138).

Але якщо роботодавець і працівник про це домовились, тривалість зміни може бути й більшою. Зокрема, і 24 години робочого часу на зміну. Головне, щоб при цьому виконувалася умова щодо подвійної тривалості відпочинку такого працівника (оскільки два дні після цього він відпочиває, ця умова виконується) і щодо тривалості щотижневого відпочинку (оскільки у працівника протягом тижня є вихідні дні, вони надаються по два поспіль – і ця вимога виконується).

Що стосується перерви на обід, то потрібно звернутися до ст. 66 КЗпП, згідно з якою працівникам надається перерва на відпочинок та харчування тривалістю не більше двох годин.

Усе про зарплату і кадри
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Обідня перерва не зараховується до робочого часу і не оплачується, тому працівники можуть використовувати її на власний розсуд (перекусити, відпочити, відволіктися від роботи тощо). Крім того, на цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. Докладніше про це тут.

Винятком з правил є працівники, які працюють охоронцями та сторожами, оскільки вони повинні постійно перебувати на своєму робочому місці та відлучатись на обід для них  є проблематичним. Тому, таким працівникам потрібно надати можливість приймання їжі на своєму робочому місці. 

Слід зауважити, що чинним законодавством не передбачено мінімальної тривалості обідньої перерви. Як і того, коли саме така перерва повинна працівнику надаватись (головне, що вона була). Тому питання із тривалістю перерв на обід (харчування), частотою їх надання роботодавець та працівник узгоджує за домовленістю із працівником.

Облік робочого часу кожного працівника проводять за табелем обліку використання робочого часу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період.

 

Як розрахувати норму годин для оплати у відпрацьованому місяці?

Норми тривалості робочого часу в годинах при 40-годинному робочому тижні на 2020 рік, рекомендована листом Мінсоцполітики від 29.07.2019 р.  № 1133/0/206-19. В цьому листі такі норми наводяться в розрізі місяців і за рік.

Але для тих, для кого ведеться підсумковий облік робочого часу, ці норми не підходять. Адже вони пораховані за графіком 8-годинного робочого дня і 5-денного робочого тижня.

Для тих, хто працює за індивідуальним графіком,  нормою робочого часу у певному місяці буде кількість годин, які вони мають відпрацювати за графіком у такому місяці.

Звісно, що коли ми говоримо про графік змін, в одному місяці робочих годин у працівника може бути більше, в іншому менше, ніж за нормами, встановленими для 40-годинного робочого тижня. Як визначити, чи правильно побудовано графік працівнику і чи не виникають в нього надурочні години?  Ось для цього використовують таке явище підсумкового обліку робочого часу, як обліковий період!

Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць, але в окремих випадках може бути — квартал, півріччя, рік тощо (п. 6 Методрекомендацій №138).  Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Тобто – запланована графіком наперед кількість годин, які має відпрацювати працівник протягом облікового періоду, не повинна перевищувати нормальну тривалість робочого часу за такий обліковий період (40 годин на тиждень).

Чим триваліший такий період, тим легше компенсувати недопрацьовані в одному місяці години переробітком в іншому місяці. 

Надурочних (тобто, понад 40-годинну норму) годин в індивідуальному графіку працівнику бути не може! Адже надурочні години – не плануються і виникають раптово (див. ст. 62 КЗпП). І щодо них існує обмеження, встановлене ст. 65 КЗпП: надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Якщо у ваших працівників таких годин більше – виходить, що треба збільшувати кількість працівників або зменшувати обсяг роботи у існуючих працівників, вони очевидно переробляють.

Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Але кількість надміру відпрацьованих годин роботодавець зможе порахувати лише наприкінці облікового періоду!

Тому, якщо, наприклад, обліковий період – календарний рік, то оплата праці працівнику, який працює позмінно і облік робочого часу якого ведеться підсумково, протягом такого року здійснюється за фактично відпрацьовані години, без доплат за надурочні години. А ось наприкінці року (у грудні) роботодавець має можливість порахувати і оплатити усі надурочні години. Про цю особливість оплати праці надурочних годин при підсумковому обліку робочого часу ми писали тут  і тут.

 

Чи потрібно проводити доплату в нічний час за такими умовами роботи?

Нічним вважається час з 22:00 до 6:00. Відповідно до ст. 54 КЗпП, тривалість роботи (зміни) в нічний час скорочується на одну годину. Це означає, що тривалість денної роботи збільшується на одну годину, а нічної — скорочується на одну годину, тобто здійснюється перерозподіл робочого часу.

Доплата за роботу в нічний час проводиться за підсумками кожного місяця незалежно від облікового періоду!

У листі Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1537/0/102-17 зазначено, щоб оплатити роботу вночі потрібно розрахувати годинну ставку. Для цього місячну тарифну ставку (оклад) ділять на норму годин, визначену графіком роботи у відповідному місяці.

Приклад. Охороннику встановлений підсумований облік робочого часу, за графіком «доба через три». Обліковий період — квартал. Оклад – 10000,00 грн.

У ІІ кварталі відпрацьовано:

  • у квітні – 167 год., в т.ч. нічні – 64, за графіком – 167 год. частина зміни 16 год. припала на святковий день – 19 квітня;
  • у травні – 151 год., в т.ч. нічні – 40 год., за графіком – 155 год.
  • у червні – 160 год., в т.ч. нічні – 48 год., за графіком – 160 год.

Надурочні години (рахуємо наприкінці червня за весь квартал):

  • (167+155+160) – (167+151+160) = 4 год.
  • За квартального облікового періоду годинну ставку для оплати надурочної роботи обчислюють діленням окладу (місячної тарифної ставки) на момент нарахування зазначеної оплати на середньомісячне число годин за обліковий період.
  • З прикладу: 162 год = (167+155+160+4)/3.

Годинна ставка: 61,73 грн = (10000,00 грн/162 год).

Оплата надурочних годин: 493,84 грн =(61,73 грн х4 год.х2) проводиться в кінці облікового періоду та виплачується з зарплатою за червень.

Доплата за роботу в нічний час (розмір доплати 35% (умовно)):

  • Квітень: годинна ставка – 59,88 грн (10000,00 грн/167 год.)
  • Доплата – 1341,31 грн (59,88х0,35х64 год.).
  • Травень: годинна ставка – 64,52 грн (10000,00 грн/155 год.)
  • Доплата – 903,28 грн (64,52х0,35х40 год.).
  • Червень: годинна ставка – 62,50 грн.(10000,00 грн/160 год.)
  • Доплата – 1050,00 грн. (62,50х0,35х48 год.).

Оплата за роботу в нічний час проводиться щомісячно.

Оплата роботи у святковий день квітня, оплачується в одинарному розмірі, оскільки припав на робочий день по графіку.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»