За загальним правилом у договорах між резидентами на території України ціну встановлюють у грошовій одиниці України — гривні (ст. 189 ГКУ, ст. 524 ЦКУ). Тобто в національній валюті, яка є на території України єдиним законним засобом платежу (ст. 192 ЦКУ). А ось використовувати на території України іноземну валюту можуть (як виняток) тільки суб’єкти господарювання, що мають право здійснювати «валютні» розрахунки згідно із законодавством (тобто мають на це відповідну ліцензію НБУ, ч. 2 ст. 192 ЦКУ, ч. 3 ст. 533 ЦКУ). Проте, водночас, діючі норми ЦКУ не забороняють у договорі прив’язатися до інвалюти.Тобто разом із сумою в гривнях дозволяють визначити грошовий еквівалент зобов’язання у валюті (ч. 2 ст. 524 ЦКУ).
Щоправда, у такому разі зобов’язання все одно повинне виконуватися в гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦКУ). Тому розраховуватися з продавцем (перераховувати оплату) необхідно в гривнях. Для цього суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають шляхом перерахунку валютного еквівалента за офіційним курсом НБУ на день платежу.
В обліку продавця реалізація товару (а в покупця — його придбання) відобразиться як завжди. Зверніть увагу, що в такому разі продавець визнає дохід від реалізації, а покупець прибуткує товар за вартістю, зафіксованою в первинних документах. Якщо надалі у зв’язку зі зміною валютного курсу вона зміниться, то необхідно відповідно відкоригувати суму доходу від продажу. У разі зміни ціни після постачання товару складається акт зміни ціни, у якому наводиться вся інформація про зміну ціни: інформація з видаткової накладної, нова ціна на товар, кількість товару, новий розрахунок суми доходу від реалізації товару, що належить до сплати покупцем.
На підставі акту зміни ціни в обліку будуть здійснені такі записи:
- Дт 361 Кт 701 – на суму збільшення доходу від реалізації, якщо ціна збільшилася;
- Дт 704 Кт 361 – на суму наданої знижки, якщо ціна зменшилася.
Звісно, оскільки заборгованість з оплати гривнева (зобов’язання виражене в гривнях), то в бухобліку ні продавцеві, ні покупцеві її щокварталу (на дату балансу) перераховувати не потрібно.
Жодних різниць за «прив’язаними» до валюти постачаннями в сторін не виникає (ПКУ не передбачено). А всі доходи і витрати (у тому числі від сумової різниці) на загальних підставах візьмуть участь у формуванні фінрезультату — об’єкта оподаткування. Хіба що в разі придбання товарів у неприбуткових організацій у покупця може виникати 30% «збільшуюча» різниця за пп. 140.5.4 ПКУ.
Щодо ПДВ, то прив’язка договору до інвалюти вимагатиме відповідних коригувань у ПДВ-обліку. Адже зміна валютного курсу при оплаті призводить до зміни суми компенсації. А це підстава для коригування ПДВ за пп. 192.1 ПКУ. Тому на дату отримання оплати продавцеві до податкової накладної (складеної за першою подією — відвантаженням) потрібно оформити розрахунок коригування (РК) на різницю, що виникла у зв’язку зі зміною курсу.
Додатково див. лист ДФС від 04.04.2019 р. № 1441/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
