Це питання чітко діючим законодавством не врегульоване. Точка зору податківців на це питання може змінюватися, а тому остаточної поради ніхто (крім податківців шляхом індивідуальної податкової консультації згідно з ст. 52-53 ПКУ) не надасть.
Ось, наприклад, відповідь, яку розміщувала на своєму сайті 18.01.2014 р. ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві:
„Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Пунктом 35.2 ст. 35 Закону № 2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
При цьому згідно із п. 35.3 ст. 35 Закону № 2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п.п. «а» та п.п. «б» п.п. 185.1 ПКУ, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
Щодо коригування податкових зобов’язань слід зазначити, що суми податкових зобов’язань постачальника підлягають коригуванню лише у випадках, передбачених пунктом 192.1 ст. 192 Кодексу, а саме – якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.”
Ця точка зору співпадає із наведеною на запитання „Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?” в „Базі знань” на сайті Міндоходів (підкатегорія 101.02).
Але, зверніть увагу: податківці не говорять про те, що в разі повернення коштів протягом 3-денного терміну, платник ПДВ має право не відображати їх у податковому обліку з ПДВ. Ні, вони говорять про суми, які помилково перераховані, і якщо жодним чином не можна визначити як передоплату за товари, роботи, послуги. Але ж в призначенні платежу у вашому випадку було зазначено „За роботи”. В такому випадку слід зважати на зауваження, наведене наприкінці консультації в „Базі знань”: „За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються відповідно до ст.187 ПКУ.”
Отже, помилково сплаченими податківці визнають не будь-які суми, які надійшли на рахунок платника ПДВ (і щодо яких він має відповідний лист від платника), а ті, які насправді не мали до нього жодного відношення. Якщо ж договір був, і кошти надходили саме за ним, то є ризик того, що податківці розглядатимуть навіть зайве сплачені кошти за таким договором передоплатою (авансом) за майбутні поставки товарів/ послуг за ним, а повернення таких сум їх платнику – поверненням такої передоплати (авансу). Тож, у вашому випадку безпечніше виписати і податкову накладну, і розрахунок коригування до неї в один день.