• Посилання скопійовано

Робота з Кримом: проведення розрахунків

Як підприємству, що знаходиться на материковій частині України, здійснити виплату за договором ЦПХ мешканцю Криму (не ФОПу)?

Запитання: Як підприємству, що знаходиться на материковій частині України, здійснити виплату за договором ЦПХ мешканцю Криму (не ФОПу)? Чи можна таку виплату здійснити готівкою із каси підприємства та за виконання яких умов? Наприклад, підприємство боргує кримчанину за надану послугу 30 тис. грн (і фізособа-кримчанин часто буває в м. Києві у справах).

Відповідь: На ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України (п. 3.1 ст. 3 Закону України від 12.08.2014 р N 1636-VII “Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України”, далі — Закон № 1636). Зокрема, фізична особа, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території вільної економічної зони ”Крим”, прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636).


Крім того, згідно з п.п. 3 п. 12.3 ст. 12 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону № 1636 з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.

Відповідно до пп. “а” п. 12.11 Закону № 1636 під час тимчасової окупації  госпсуб'єкти з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ "Крим" та госпсуб'єкти  з місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій території України укладають договори на підставі використання норм права України та п. 9.1 Закону № 1636.

Таким чином, маємо ситуацію, коли цивільно-правовий договір укладений з фізособою, місцезнаходження якої (податкова адреса, місце реєстрації (прописка)) вказана з посиланням на територію кримського півострова. Відповідно така особа з метою оподаткування прирівнюється до нерезидента, а до договору ЦПХ, укладений з нею, мають застосовуватись положення щодо договорів у сфері ЗЕД.

Ціна в договорі може бути визначена як у гривнях, так і в іноземній валюті (це дозволено приписами ст. 524, 533 ЦКУ, 189 ГКУ). Відповідно, якщо в договорі зазначено, що за виконання зобовязання за даним договором фізособі, яка має податкову адресу на території ВЕЗ “Крим” та прирівняна до нерезидента, виплачується дохід готівкою у гривні на території України, то розрахунок має бути виконаний з врахуванням домовленостей сторін. При цьому, слід враховувати приписи п. 2.2, 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. Постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 р. N 637, щодо виплати готівки з каси підприємства та установлену граничну суму розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 гривень (див. Додатково Лист ДФСУ від 21.07.2014 р. N 25/6/99-99-22-06-03-15/415).

За приписами пп. 170.10.1 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів). 

Ставка податку становить (п. 167.1 ПКУ):

- 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата);

-  20 відсотків, якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 щодо доходів, зазначених в абзаці першому п. 167.1 ПКУ, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати.

За приписами пп. 170.10.3 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів. 

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202465
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202471
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024278
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024508
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023260