Режим роботи у сфері обслуговування власники установлюють самостійно

Офіційна думка

Це питання висвітлене у листі ДСУ з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 18.04.2013 р. №3414.

Так, відповідно до чинного законодавства торговельна діяльність регулюється Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України «Про захист прав споживачів», Порядком здійснення торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів (далі — Порядок), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833, та іншими актами законодавства.

Відповідно до підпункту 4 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон про місцеве самоврядування) до делегованих повноважень органів сільських, селищних, міських рад у сфері житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту та зв'язку віднесено встановлення за узгодженням із власниками зручного режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Водночас пунктом 13 Порядку визначено, що режим роботи торговельного об'єкта та закладу ресторанного господарства, що належать до комунальної власності, установлюється органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

З огляду на те, що Закон про місцеве самоврядування має вищу юридичну силу, саме органи сільських, селищних, міських рад повинні узгоджувати з власниками підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності зручний режим роботи, а не навпаки. Крім того, ця норма не надає місцевій владі ніяких дозвільних повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі — Закон про дозвільну систему) дозвільна система у сфері господарської діяльності — сукупність урегульованих законодавством відносин, що виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру.

Виходячи з визначення дозвільної системи у сфері господарської діяльності відносини між органами сільських, селищних, міських рад щодо узгодження режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування із суб'єктом господарювання (власником таких об'єктів) не підпадають під дію Закону про дозвільну систему, оскільки такі відносини не можуть бути пов'язані з одержанням будь-яких документів дозвільного характеру.

Крім того, слід зазначити, що узгодження встановлення режиму роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI, відсутнє.

Одночасно повідомляємо, що процедура такого узгодження чинним законодавством не передбачена.

Водночас вимоги деяких посадових осіб сільських, селищних, міських рад щодо необхідності одержання суб'єктом господарювання від таких органів зазначених узгоджень обмежують права такого суб'єкта господарювання та суперечать загальним засадам господарювання, які визначені у статті 6 Господарського кодексу України, у частині заборони незаконного втручання, зокрема, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 31 Господарського кодексу України дискримінацією суб'єктів господарювання органами влади визнається, зокрема, установлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб'єктів господарювання або груп підприємців. Дискримінація суб'єктів господарювання не допускається.

На підставі викладеного вважаємо, режим роботи підприємств, установ, організацій сфери обслуговування суб'єкти господарювання (власники) установлюють самостійно, а у вищезгаданих випадках, передбачених законодавством, орган місцевого самоврядування звертається до такого суб'єкта з метою узгодження встановленого режиму роботи з обов'язковим дотриманням останнім особливостей продажу окремих груп продовольчих і непродовольчих товарів, здійснення різних видів торгівлі, роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства.