Коли Закон від 02.03.2015 р. №219-VIII набере чинності, критерії, встановлені Законом №77, перестануть діяти повністю.
Натомість з'являться 3 нові критерії, які вносяться вже до Закону про ЄСВ, шляхом створення нового пункту 9-5 р. VIII цього Закону.
Критерій 1: база нарахування ЄСВ у розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (БН(зо)) збільшилася на 20 і більше відсотків порівняно зі середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік з розрахунку на одну застраховану особу (СмБН(зо)2014).
Зверніть увагу, що ця БН(зо) включає в себе не лише суму нарахованої зарплати, а й суми винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, лікарняних та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на які нараховується ЄСВ у звітному місяці 2015 року. Загальна сума бази нарахування ділиться на кількість застрахованих осіб, яким він був нарахований — таким чином отримується база нарахування ЄСВ на одну застраховану особу у звітному місяці 2015 р.
СмБН(зо)2014 — це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується ЄСВ, поділена на кількість звітних місяців платника в 2014 році і ще раз поділена на показник СмК(зо)2014.
СмК(зо)2014 — це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати у кожному місяці в 2014 році, поділена на кількість звітних місяців платника в 2014 році.
Приклад 5 Підприємство провадило діяльність усі 12 місяців 2014 р. Загальна сума доходів, які нараховувалися фізособам і на які нараховувався ЄСВ, становить 3000000,00 грн. Розраховується цей показник підсумовуванням значення рядка 2 у звіті з ЄСВ за формою додатка 4.
Сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати у 2014 році, становила 720 осіб. Цей показник теж розраховується підсумовуванням значень показника «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді» у таблиці 1 додатка 4 за 12 місяців 2014 р. У квітні 2015 р. загальна сума доходів, які нараховувалися фізособам і на які нараховувався ЄСВ, становить 501000,00 грн, а кількість застрахованих осіб — 100.
СмК(зо)2014 у такому разі становить: 720 : 12 = 60 осіб.
СмБН(зо)2014 у такому разі становить: 3000000,00 : 12 : 60 = 4166,67 грн.
БН(зо) у квітні 2015 р. становить: 501000,00 : 100 = 5010,00 грн.
Співвідношення БН(зо) та СмБН(зо)2014 становить: 5010,00 : 4166,67 грн = 1,2024. Тобто у квітні 2015 року база нарахування ЄСВ на одну особу більша на 20,24%, ніж у середньому у 2014 році, і першому критерію застосування понижувального коефіцієнта підприємство відповідає.
Критерій 2: після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (СП(зо)м) становить не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (СмП(зо)2014).
СП(зо)м — це сума нарахованого ЄСВ у звітному місяці 2015 року, поділена на кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати. А СмП(зо)2014 — це сума нарахованого ЄСВ за 2014 рік, поділена на кількість звітних місяців платника в 2014 році, поділена на СмК(зо)2014 (значення цього показника наведено вище).
Приклад 6 Візьмімо умови прикладу 5. У 2014 році на загальну суму доходу, нарахованого фізособам, було нараховано ЄСВ у сумі 1140000,00 грн (умовно). Розмір такого нарахування можна визначити підсумовуванням показників рядка 3 додатка 4 за всі звітні місяці 2014 року. У квітні 2015 року сума нарахувань ЄСВ на суму доходів фізосіб за квітень 2015 р. без застосування понижувального коефіцієнта становить 193000,00 грн (умовно).
До розрахунку понижувального коефіцієнта перевірити, чи відповідає підприємство другому критерію, неможливо. Отже, спочатку треба розрахувати цей коефіцієнт (див. приклад 8), він становитиме 0,833.
У такому разі СП(зо)м становить: 193000,00 х 0,833 : 100 = 1607,69 грн. А СмП(зо)2014 становить: 1140000,00 : 12 : 60 = 1583,33 грн. Оскільки 1607,69 > 1583,33 грн, і другий критерій підприємство виконує.
Критерій 3: кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (СмК(зо)2014). Зверніть увагу: ця умова не застосовується до роботодавців-фізосіб.
Приклад 7 Візьмімо умови прикладу 5. Кількість застрахованих осіб у квітні 2015 року становить 100 осіб. А СмК(зо)2014 становить 60 осіб. Оскільки 100 : 60 х 100%= 167%, що менше за 200%, і третій критерій підприємство виконало.
Слід розрахувати, а який саме понижувальний коефіцієнт може використовувати підприємство, що відповідає всім трьом критеріям. Понижувальний коефіцієнт платники щомісяця обчислюватимуть самостійно за такою формулою: Коефіцієнт = СмБН(зо)2014 : БН(зо). Якщо внаслідок розрахунку коефіцієнта його значення становить менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4. Розрахований коефіцієнт зазначатиметься в оновленій формі додатка 4 із трьома знаками після коми.
Приклад 8 Візьмімо умови прикладу 5. Співвідношення розрахованих показників СмБН(зо)2014 : БН(зо) становить: 4166,67 : 5010,00 = 0,832. І це є понижувальний коефіцієнт, яким підприємство може користуватися у квітні 2015 року.
При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника ЄСВ (тобто додатка 4, який подається роботодавцями). У разі застосування коефіцієнта платник ЄСВ зазначає про це в звіті. І це має бути враховано в проекті нової форми додатка 4, яка наразі готується ДФСУ до затвердження.
Зверніть увагу: Законом №219 передбачається, що понижувальний коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізособам з джерел не за основним місцем роботи (тобто зовнішнім сумісникам!). Але це суперечить ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, який з 01.01.2015 р. забороняє застосовувати понижувальний коефіцієнт у таких випадках (про що законодавці, певно, забули і відповідні зміни до Закону не внесли). Тож яка норма Закону про ЄСВ сильніша і як бути з ЄСВ зовнішніх сумісників, побачимо далі (з роз'яснень ДФСУ та подальших змін у законодавстві).
Платник ЄСВ, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахованого ЄСВ у встановлені Законом про ЄСВ строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).
Також Законом №219 на 2016 рік за роботодавцями збережено право на застосування понижувального коефіцієнта 0,6 без виконання будь-яких критеріїв.
Тож які фактичні наслідки змін, що вносяться до порядку застосування понижувального коефіцієнта? По-перше, вже немає критерію, який обмежував застосування цього коефіцієнта мінімальним розміром зарплати на підприємстві у середньому за місяць. Тобто застосовувати коефіцієнт тепер зможуть навіть ті, хто сплачує зарплату працівникам і в мінімальному розмірі.
По-друге, вже не вимагається підвищувати зарплату у 2015 році на 30% і більше, ніж середня зарплата в 2014 році. Умовно кажучи, тепер порівнюються загальні місячні бази нарахування ЄСВ за 2014 та 2015 рік, а ці показники включають у себе не тільки зарплату, а й решту доходів, наявність яких не завжди залежить від роботодавців.
Але якщо на підприємстві нараховується дохід виключно у вигляді зарплати, то для того щоб застосувати понижувальний коефіцієнт, треба підвищити у 2015 році нараховану зарплату хоча б на 20% порівняно зі середньою місячною зарплатою 2014 року. При цьому не можна, щоб кількість працівників у звітному місяці 2015 року перевищила більш ніж на 200% середньомісячну кількість працівників у 2014 році! Тобто зростання бази нарахування не має відбуватися через значне збільшення кількості працівників.
Але таке зростання призведе лише до того, що понижувальний коефіцієнт, який можна буде застосувати з дати набрання чинності змінами, не дорівнюватиме 0,4. Фактично, якщо до бази нарахування ЄСВ належить лише зарплата, то, щоб мати можливість застосовувати коефіцієнт 0,4, зарплату треба підняти у 2,5 разу! Якщо скористатися розрахунком, наведеним у прикладі 8, то для того щоб скористатися коефіцієнтом 0,4, середня зарплата на одну особу в квітні 2015 року має становити 4166,67 : 0,4 = 10416,68 грн, що у 2,5 разу вище від середньомісячної зарплати на одну особу в 2014 році (10416,68 : 4166,67). Фактично збільшення зарплати лише на 20% призведе до застосування коефіцієнта лише у розмірі близько 0,8, як і бачимо з прикладу 8.
Тобто внаслідок застосування понижувального коефіцієнта роботодавець сплачуватиме майже таку саму суму, як і торік, і жодної економії з ЄСВ не матиме (адже з таким самим результатом міг і не збільшувати зарплату). Але матиме більші витрати на оплату праці та більші суми утримань із зарплати у вигляді ЄСВ, ПДФО та військового збору. Хіба що роботодавець, якщо він є платником податку на прибуток, матиме додаткову економію, адже сума збільшеної зарплати зменшить об'єкт оподаткування — фінансовий результат у бухгалтерському обліку.