• Посилання скопійовано

Хвороба — недостатня підстава не звітувати про підзвітні кошти

Працівник отримав готівкові кошти під звіт на закупівлю ТМЦ, але вчасно не відзвітував через хворобу, що підтверджено лікарняним. Чи буде тут правопорушення і чи загрожують штрафні санкції за невчасне звітування та повернення залишку коштів?

Зазначимо, що, відповідно до п. 2.11 Положення №637, видача готівкових коштів під звіт на:

1) закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт;

2) на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.

Але якщо підзвітній особі одночасно видано готівку як на відрядження, так і для вирішення у цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у т. ч. для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторсировини), строк, на який видано готівку під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.


Пам'ятайте: видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Відповідно до пп. 170.9.2 ПКУ, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (затверджений наказом ДПАУ від 23.12.2010 р. №996), подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку до каси або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання звіту.

Тому радимо оформляти звіти підзвітним особам та повертати невикористану частину авансу:

1) на господарські потреби — наступного дня за днем видачі коштів під звіт;

2) на закупівлю сільгосппродукції та заготівлю вторинної сировини (крім металобрухту) — не більше 10 робочих днів з дня видачі готівки під звіт, але не пізніше закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії (тобто проведення закупівлі товару).

Винятків та умов щодо перенесення строків звітування у випадку хвороби підзвітної особи чи з будь-яких інших причин законодавством не передбачено. Отож, у ситуації, що розглядається, слід було відзвітувати та повернути невитрачені кошти у терміни, наведені нами вище.

У разі якщо підзвітна особа не звітує і не повертає своєчасно суму коштів, що залишилися протягом строків, встановлених пп. 170.9.2 ПКУ (див. вище), сума виданих під звіт коштів (або не повернутого вчасно залишку авансу) підлягає обкладенню ПДФО за ставками 15 — 17% (залежно від суми) за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а за браком суми доходу — з оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати податку (див. пп. 170.9.3 ПКУ). Під час нарахування ПДФО потрібно скористатися правилами п. 164.5 ПКУ та застосувати відповідний коефіцієнт (1,176471 або 1,204819 — залежно від ставки податку, яка застосовується) (пп. 170.9.2 ПКУ).

Це щодо відповідальності самого працівника. Але в такій ситуації передбачено відповідальність і для підприємства. Так, згідно зі ст. 1 Указу №436, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів передбачено відповідальність у розмірі 25% сум, виданих під звіт.

Крім того, посадовим особам підприємства загрожує адмінштраф за порушення правил ведення касових операцій: їх можуть оштрафувати на суму від 8 до 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн) згідно зі ст. 164-2 КпАП.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Кондзелка Марьяна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Договір добровільного медичного страхування і відшкодування працівнику витрат
    ТОВ уклав договір ДМС із страховою компанією. В договорі передбачено можливість відшкодування медичних витрат, понесених працівником, безпосередньо працівнику. Чи є це перепоною для неоподаткування ПДФО та ВЗ суми, яка не перевищує 30% від зарплати? Якщо так і ТОВ чи страхова компанія не буде утримувати ці суми із працівників, а платитиме за рахунок ТОВ/страхової компанії, які ще податки потрібно нараховувати?
    27.03.2024249
  • Чи можна вивчати іноземну мову і не платити податки?
    Компанія оплатила курси англійської мови для працівників. Це вважається додатковим благом з нарахуванням ПДФО і ВЗ з відображенням у додатку 4ДФ. Але коло працівників, які відвідують курси, чітко не визначено, відвідування занять не регулярне, працівники, які відвідують заняття змінюються. Чи можна в такому разі не нараховувати ПДФО та ВЗ, і не відображати у єдиній звітності?
    15.03.202470
  • «Соцпакет» працівникам: що з ПДФО, ВЗ та ЄСВ?
    Підприємство бажає надавати працівникам додатковий «соцпакет»: довгострокову медичну страховку, страхування їх життя, компенсацію витрат на харчування, оплату їх проїзду на роботу та додому, оплату фітнес-послуг тощо. Які податки треба буде сплатити з цих видів доходів?
    12.03.202490
  • Чи сплачувати ПДФО та ВЗ з вартості квартири, внесеної до статутного капіталу?
    Фізособа за 700 000 грн придбала квартиру, яку передала як внесок до статутного капіталу ТОВ. Вартість внеску оцінена в 2 000 000 грн. На погляд податкової служби, у фізособи в цьому разі виникає оподатковуваний дохід 1 300 000 грн (2 000 000 — 700 000), з якого слід сплатити ПДФО і ВЗ. Чи права податкова служба?
    28.02.202448
  • Куди платити ПДФО при викупі підприємством земельних ділянок у фізосіб?
    Підприємство викуповує земельні ділянки у фізосіб. Куди сплачувати ПДФО – до бюджету за місцем реєсрації фізособи власника, за місцем знаходження земельної ділянки чи за місцем нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу?
    22.02.20241451