Запитання: Відпустка по вагітності і пологах від 20.05.2014. За основним місцем роботи на ТОВ розмір з/п становить:
11.2013 = 1200,00 = 30; 12.2013 = 1350,00 = 31; 01.2014 = 1350,00 = 31; 02.2014 = 1350,00 = 28; 03.2014 = 1350,00 = 31; 04.2014 = 1302,35 = 30
Разом = 7902,35 = 181
7902,35/181=43,66
43,66 * 126 днів = 5501,16 грн.
За сумісництвом у приватного підприємця працевлаштована з 15 листопада 2013 р..:
11.2013 = 1250,00 = 30; 12.2013 = 1250,00 = 31; 01.2014 = 1400,00 = 31; 02.2014 = 1400,00 = 28; 03.2014 = 1400,00 = 31; 04.2014 = 1400,00 = 30
Разом = 8100,00 = 181
8100/181 = 44,75
44,75*126=5638,50 грн?
За основним місцем роботи розмір допомоги становить 5501,16 грн., а за сумісництвом потрібно брати розрахунковий період згідно періоду за основним місцем роботи чи лише повні місяці з 1 по 1 число?
Для отримання лікарняного листа потрібно надати копію труд. книжки і труд. договір. Про роботу в ТзОВ є запис у трудовій, а у підприємця нема, коли це треба зробити при звільненні чи можна зараз звернутися в центр зайнятості? Натомість труд. договір з підприємцем є, а з підпримством фактично нема.
Довідку про з/п за сумісництвом (у підприємця) хто видає чи завіряє? І ще таке: доведеться допрацювати (на ТОВ) травень, а може й червень місяць. Як відобразити у звітності?
Відповідь: Відповіді на більшість із цих запитань наведені в Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженому постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266).
Так., згідно із п. 21 Порядку № 1266, якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати у зв'язку з вагітністю та пологами здійснюються на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Тобто, для отримання листка непрацездатності достатньо запису в ньому про основне місце роботи.
До того ж, згідно із Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406, дані про місце роботи непрацездатного заносяться до листка зі слів непрацездатного. І це логічно, адже хвороба може застати людину будь-де, а мало хто возить із собою весь час копію трудової книжки/трудового договору тощо. Тому дивно, що від вашого працівника вимагали при оформленні листка непрацездатності копію трудової книжки і трудовий договір.
Середньоденна заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.
Але, якщо особа у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працювала кілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи (як це відбувалося в листопаді 2013 р. з вашою працівницею) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах середньоденна заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість календарних днів за місцем роботи за сумісництвом. Отже, за листопад 2013 р. до розрахункового період за сумісництвом потраплять лише 16 календарних днів (період перебування у трудових відносинах із підприємцем у листопаді 2013 р., з 15-го по 30 листопада), а не 30 днів усього місяця, як це відбувалося за основним місцем роботи.
При цьому сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Ця сума складає 17 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вона встановлена Законом про ЄСВ, але, виходячи з невеликого розміру загального місячного доходу працівниці за обома місцями роботи, це обмеження можна не враховувати.