Запитання: Представництво, яке згідно п 14,1,193 ПКУ не є постійним, оскільки його діяльність має підготовчий або допоміжний характер за всі роки його існування, з початку свої діяльності подавало наступні декларації з прибутку:
1) Відомості про доходи, що звільнені від оподаткування на підставі міжнародних договорів, та
2) Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, (надалі разом – «Податкові звіти з податку на прибуток»).
Згідно Листа ДПСУ від 09.10.2012 № 3344/0/61-12/15-1315, «обязательство по представлению налоговой отчетности по налогу на прибыль предприятий возложено на представительства нерезидентов, которые соответствуют понятию "постоянное представительство", определенному в п/п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодекса».
Питання:
1) чи має право Представництво, що не є постійним, взагалі не подавати звіти з податку на прибуток до податкових органів України, аргументуючи це тим, що зазначені в абзаці 1 звіти призначені для подачі саме постійними представництвами? Які наслідки це може потягнути?
2) Якщо представництво, що не є постійним, все ж таки зобов’язане подавати в податкові органи податкові звіти з податку на прибуток, вказані в абзаці 1 вище, то який варіант Представництво має обрати:
2.1. – Варіант 1: подати податкові звіти з податку на прибуток (вказані в абзаці 1 вище), вказавши в них нулі замість доходу та витрат. Аргумент: ці звіти передбачені лише для постійних представництв, отже представництво, що не є постійним, отримує нульові доходи та витрати як постійне представництво.
2.2. – Варіант 2: подати податкові звіти з податку на прибуток (вказані в абзаці 1 вище), але заповнити їх наступним чином:
Відомість: заповнюємо розділ І
Вказуємо номер статті міжнародного договору, Вид діяльності, Суму одержаного(нарахованого) доходу стосовно вказаного виду діяльності, Суму понесених витрат у зв’язку з одержанням доходів.
Розрахунок оподатковуваного прибутку заповнюємо наступним чином:
Рядок 01 - сумма отриманого фінансування
Рядок 02 – витрати розрахунково рядок 01*0,7
Рядок 03, 03,1 доходи від діяльності допоміжного характеру звільнені на підставі міжнародних договорів
Рядок 05 витрати від діяльності допоміжного характеру звільнені на підставі міжнародних договорів.
Відповідь: Дійсно,навіть за новою редакцією пп. 14.1.193 ПКУ, утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер, не вважається постійним представництвом нерезидента. А за пп. 133.2.2.ПКУ, платниками податку на прибуток є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Тому висновок, до якого прийшли податківці у зазначеному у запитанні листі, є вірним: зобов'язання із подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств покладено на представництва нерезидентів, які відповідають поняттю "постійне представництво", визначеному в пп. 14.1.193 ПКУ. Ваше представництво цьому визначенню не відповідає, а отже, не повинно реєструватися в ДПІ як платник податку на прибуток та подавати звітність з цього податку (і сплачувати його).
Водночас у наведеному листі зазначено, що здійснення представництвом операцій в рамках підготовчої або допоміжної діяльності у відношенні нерезидента звільняється від оподаткування, оскільки така діяльність не носить характеру господарської діяльності з метою одержання прибутку. І аналогічні положення, як правило, містять міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані ВРУ.
Нерезиденти, які мають право на звільнення від оподаткування відповідно до міжнародного договору окремих видів доходів, які отримуються через постійне представництво, разом з податковою звітністю заповнюють і подають до органу державної податкової служби Відомості про доходи (прибутки), звільнених від оподаткування на підставі міжнародних договорів України.
І тут маємо правову колізію, оскільки п 4 розділу V Порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом Мінфіну України від 25.06.2013 р. № 610, присвячено складанню зазначених Відомостей у випадку, коли постійне представництво нерезидента провадить у звітному (податковому) періоді виключно види діяльності, при здійсненні яких відповідно до міжнародних договорів не утворюється постійне представництво, до яких, зокрема, належить діяльність допоміжного або підготовчого характеру.
Тому, на нашу думку, представництво, яке за засновницькими документами не є постійним і не визнається таким за пп. 14.1.193 ПКУ, не зобов’язане подавати звітність з податку на прибуток і зазначені Відомості до ДПІ за податковою адресою. Це підтверджує і п. 2 розділу І зазначеного Порядку, який говорить: «Цей Порядок застосовується постійними представництвами, визначення яких наведено у підпункті 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу і які є платниками податку на прибуток (далі - платники податку) відповідно до розділу ІІІ Кодексу».
Втім, для уникнення непорозумінь із податківцями, радимо врегулювати це питання саме із ними.
Що стосується відповідальності, то ПКУ вона передбачена п. 120.1 ПКУ і передбачає за неподання податкової звітності штраф в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
На нашу думку, оскільки у вашого представництва немає обов’язку реєструватися як платник податку на прибуток і подавати податкову звітність з цього податку, то штраф за таке неподання застосовуватися не повинен. Однак, оскільки у податківців може бути інша точка зору і щоб не довелося оскаржувати податкові повідомлення-рішення щодо застосування штрафів у порядку, встановленому ст. 56 ПКУ, радимо вирішити це питання із ДПІ зараз, краще за все, шляхом отримання відповідної індивідуальної податкової консультації, згідно із ст. 52 ПКУ.